способний —
див. спосібний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
способний —
СПОСО́БНИЙ див. спосі́бний.
Словник української мови в 11 томах
способний —
Спосо́бний, -а, -е = спосібний. На що воно способне, оце дерево? Черн. г. Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка