способний

Спосо́бний, -а, -е

= спосібний. На що воно способне, оце дерево? Черн. г. Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо. Лебед. у.

Значення в інших словниках

1. способний — див. спосібний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. способний — СПОСО́БНИЙ див. спосі́бний.  Словник української мови у 20 томах
3. способний — СПОСО́БНИЙ див. спосі́бний.  Словник української мови в 11 томах