спочування

СПОЧУВА́ННЯ, я, с., рідко.

Те саме, що співчуття́, співчува́ння.

Не треба їй ні сліз, ні спочування, їй треба тільки волі і простору (Леся Українка);

Галецька запримітила, що молода дівчина й думки не має гордувати нею та нехтувать, а питає з щирим спочуванням до її лихої долі (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. спочування — спочува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. спочування — -я, с., рідко. Те саме, що співчуття, співчування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спочування — СПІВЧУТТЯ́ (чуйне ставлення до чиїх-небудь переживань, горя), СПІВЧУВА́ННЯ, ЖАЛЬ, ЖА́ЛІСТЬ, ЖА́ЛОЩІ, ЖАЛІ́ННЯ розм., КОНДОЛЕ́НЦІЯ зах., СПОЧУВА́ННЯ рідше, СПОЧУТТЯ́ рідше. Їй хотілося вилити своє горе, .. знайти співчуття (П.  Словник синонімів української мови
4. спочування — СПОЧУВА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що співчуття́, співчува́ння. Не треба їй ні сліз, ні спочування, їй треба тільки волі і простору (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах