справджений
СПРА́ВДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спра́вди́ти.
Сидів [Яць] на лаві, опершися обома ліктями о стіл і стискаючи в обіймах свої справджені мрії, свій мільйон (І. Франко);
Наша дума, наша пісня – Справджені надії! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)