Словник української мови у 20 томах

справджений

СПРА́ВДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спра́вди́ти.

Сидів [Яць] на лаві, опершися обома ліктями о стіл і стискаючи в обіймах свої справджені мрії, свій мільйон (І. Франко);

Наша дума, наша пісня – Справджені надії! (М. Рильський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. справджений — спра́вджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. справджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до справдити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. справджений — СПРА́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спра́вдити. Сидів [Яць] на лаві, опершися обома ліктями о стіл і стискаючи в обіймах свої справджені мрії, свій мільйон (Фр., II, 1950, 235); Наша дума, наша пісня — Справджені надії! (Рильський, III, 1961, 27).  Словник української мови в 11 томах