справджуватися
СПРА́ВДЖУВАТИСЯ, ується, недок., СПРА́ВДИ́ТИСЯ, спра́вди́ться, док.
1. Запроваджуватися, втілюватися в життя, ставати дійсним, реальним; здійснюватися.
Гордієві мрії про те, щоб бути мужичим адвокатом, не справджувалися: ніякі мужики до його не йшли, а йшли всякі пронозуваті добродії (Б. Грінченко);
Годі про плани, бо ще ніхто не знає, як вони справдяться (Леся Українка);
– Лягай спати, не турбуйсь. Перед світом приснивсь тобі сон, перед світом і справдиться (П. Куліш).
2. тільки недок. Пас. до спра́вджувати.
◇ (1) Спра́вджується / спра́вдилося сло́во чиє – збувається (збулося) чиєсь передбачення, пророкування і т. ін.
Справдилось його слово. Разом з Яношем, просто зі степу прийшов Яресько в революцію (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)