Словник української мови у 20 томах

справниця

СПРАВНИ́ЦЯ, і, ж., заст.

Присутствене місце.

В справниці осталися судці з авдитором (Сл. Б. Грінченка).

СПРА́ВНИЦЯ, і, ж., заст.

Дружина справника.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. справниця — спра́вниця іменник жіночого роду, істота дружина справника іст. справни́ця іменник жіночого роду урядова установа рідко  Орфографічний словник української мови
  2. справниця — I спр`авниця-і, ж. Дружина справника. II справн`иця-і, ж., зах. Державна установа з розгляду справ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. справниця — СПРА́ВНИЦЯ, і, ж., дорев. Дружина справника. СПРАВНИ́ЦЯ, і, ж., дорев. Присутствене місце. В справниці осталися судці з авдитором (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. справниця — Справни́ця, -ці ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.  Словник української мови Грінченка