справничий
СПРА́ВНИЧИЙ, а, е, заст., рідко.
Прикм. до спра́вник.
Думає собі [Ївга], що Левка, по приказу справничому, як випустили, то, може, побіг до річки викупатись (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)СПРА́ВНИЧИЙ, а, е, заст., рідко.
Прикм. до спра́вник.
Думає собі [Ївга], що Левка, по приказу справничому, як випустили, то, може, побіг до річки викупатись (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)