Значення в інших словниках
-
справничий —
Справни́чий. Виконавчий. Головна влада законодавча щоб була в руках национальної ради, зложеної з полсів, вибраних народом, а влада справнича була б в руках гетьмана, вибраного вольними голосами (Б., 1895, 13, 2) // порівн. пол. sprawność — точність, справність у роботі, wykonawczy — виконавчий.
Українська літературна мова на Буковині
-
справничий —
СПРА́ВНИЧИЙ, а, е, заст., рідко. Прикм. до спра́вник. Думає собі [Ївга], що Левка, по приказу справничому, як випустили, то, може, побіг до річки викупатись (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови у 20 томах
-
справничий —
СПРА́ВНИЧИЙ, а, е, дорев., рідко. Прикм. до спра́вник. Думає собі [Ївга], що Левка, по приказу справничому, як випустили, то, може, побіг до річки викупатись (Кв.-Осн., II, 1956, 270).
Словник української мови в 11 томах