справниця

СПРА́ВНИЦЯ, і, ж., дорев. Дружина справника.

СПРАВНИ́ЦЯ, і, ж., дорев. Присутствене місце.

В справниці осталися судці з авдитором (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. справниця — спра́вниця іменник жіночого роду, істота дружина справника іст. справни́ця іменник жіночого роду урядова установа рідко  Орфографічний словник української мови
2. справниця — I спр`авниця-і, ж. Дружина справника. II справн`иця-і, ж., зах. Державна установа з розгляду справ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. справниця — СПРАВНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Присутствене місце. В справниці осталися судці з авдитором (Сл. Б. Грінченка). СПРА́ВНИЦЯ, і, ж., заст. Дружина справника.  Словник української мови у 20 томах
4. справниця — Справни́ця, -ці ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.  Словник української мови Грінченка