спрацьовуватися
СПРАЦЬО́ВУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., СПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док.
Досягати повного розуміння, узгодженості в роботі з ким-небудь.
Як-то їй працюватиметься з Білограєм?! І тут же заспокоїла себе: спрацюються (Ю. Мушкетик);
– Головне, з людьми спрацюватися, – задумливо промовив молодий інженер (П. Автомонов);
Люди спрацьовуються і робота йде куди веселіше (з газ.).
СПРАЦЬО́ВУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., СПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док.
Ставати дуже ослабленим, знесиленим тривалою або важкою працею.
– А де зараз Коляда? – В обласній лікарні... Нерви... Спрацювався (М. Зарудний);
// Перейматися утомою (про руки, ноги і т. ін.).
Рипіло жорно, перетирало збіжжя на борошно, а разом із збіжжям спрацьовувалось колись кремезне Томашеве тіло (З. Тулуб);
// спец. Ставати непридатним внаслідок тривалої роботи.
Від нього, мовляв, нічого не залежить, будівля старенька, устаткування спрацювалося (О. Бойченко);
Якщо деталь поламається або спрацюється, її треба замінити новою, запасною (з навч. літ.);
Керамічні деталі [для ваговоза] – корозійностійкі, повільніше спрацьовуються, їх легше виготовляти (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)