сприятливий
СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е.
Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось.
[Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива. Кращих умов і не видумаєш... (В. Собко);
Минула м'яка зима була сприятлива для зимівлі шкідника в ґрунті (з газ.);
Сприятливий клімат для зарубіжних інвесторів;
// Потрібний, необхідний для чого-небудь; належний.
[Мічурін:] Я штучно і тактовно підставив природі сприятливі умови для створення нового сорту (О. Довженко);
У польовому таборі створені сприятливі умови для відпочинку після дня напруженої роботи (з наук. літ.);
Сприятлеві умови для праці;
// Зручний для чого-небудь.
– Ти хто така? І де твій документ? – Спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко);
На жаль, Венера дуже рідко перебуває у сприятливому для спостережень її темного боку положенні (з наук.-попул. літ.);
Сприятливий момент;
// У якому виражається прихильність, шанобливе ставлення, повага до кого-небудь.
Ганна помовчала, вдумуючись в ці слова, і мовчання це, як і раніше, здалося Малахову дуже сприятливим і доброзичливим (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)