сприятливий —
[сприейатлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
сприятливий —
-а, -е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. || Потрібний, необхідний для чого-небудь; належний. || Зручний для чого-небудь. || У якому виражається прихильність, шанобливе ставлення, повага до кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сприятливий —
СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. [Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива. Кращих умов і не видумаєш... (В.
Словник української мови у 20 томах
сприятливий —
СПРИЯ́ТЛИВИЙ (найбільш вигідний кому-небудь за даних обставин), СЛУ́ШНИЙ, ЗРУ́ЧНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. — Ти хто така? І де твій документ? — спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко); Гряде пора і слушний час!...
Словник синонімів української мови
сприятливий —
Сприя́тливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сприятливий —
СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. [Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива.
Словник української мови в 11 томах