сприятливий

Значення в інших словниках

1. сприятливий — сприя́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
2. сприятливий — (- умови) підхожий, вигідний; (час) СЛУШНИЙ, відповідний, зручний. Словник синонімів Караванського
3. сприятливий — [сприейатлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
4. сприятливий — -а, -е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. || Потрібний, необхідний для чого-небудь; належний. || Зручний для чого-небудь. || У якому виражається прихильність, шанобливе ставлення, повага до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сприятливий — СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. [Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива. Кращих умов і не видумаєш... (В. Словник української мови у 20 томах
6. сприятливий — СПРИЯ́ТЛИВИЙ (найбільш вигідний кому-небудь за даних обставин), СЛУ́ШНИЙ, ЗРУ́ЧНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. — Ти хто така? І де твій документ? — спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко); Гряде пора і слушний час!... Словник синонімів української мови
7. сприятливий — Сприя́тливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сприятливий — СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. [Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива. Словник української мови в 11 томах