сприятливий

СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е.

Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось.

[Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива. Кращих умов і не видумаєш... (В. Собко);

Минула м'яка зима була сприятлива для зимівлі шкідника в ґрунті (з газ.);

Сприятливий клімат для зарубіжних інвесторів;

// Потрібний, необхідний для чого-небудь; належний.

[Мічурін:] Я штучно і тактовно підставив природі сприятливі умови для створення нового сорту (О. Довженко);

У польовому таборі створені сприятливі умови для відпочинку після дня напруженої роботи (з наук. літ.);

Сприятлеві умови для праці;

// Зручний для чого-небудь.

– Ти хто така? І де твій документ? – Спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко);

На жаль, Венера дуже рідко перебуває у сприятливому для спостережень її темного боку положенні (з наук.-попул. літ.);

Сприятливий момент;

// У якому виражається прихильність, шанобливе ставлення, повага до кого-небудь.

Ганна помовчала, вдумуючись в ці слова, і мовчання це, як і раніше, здалося Малахову дуже сприятливим і доброзичливим (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприятливий — (який є найвідповідніший для даних обставин) пригожий, зручний, слушний. Словник синонімів Полюги
  2. сприятливий — сприя́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сприятливий — (- умови) підхожий, вигідний; (час) СЛУШНИЙ, відповідний, зручний. Словник синонімів Караванського
  4. сприятливий — [сприейатлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. сприятливий — -а, -е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. || Потрібний, необхідний для чого-небудь; належний. || Зручний для чого-небудь. || У якому виражається прихильність, шанобливе ставлення, повага до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сприятливий — СПРИЯ́ТЛИВИЙ (найбільш вигідний кому-небудь за даних обставин), СЛУ́ШНИЙ, ЗРУ́ЧНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. — Ти хто така? І де твій документ? — спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко); Гряде пора і слушний час!... Словник синонімів української мови
  7. сприятливий — Сприя́тливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сприятливий — СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. [Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива. Словник української мови в 11 томах