1. Словник української мови в 11 томах

сприятливий

СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось.

[Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива. Кращих умов і не видумаєш… (Собко, П’єси, 1958, 244);

Минула м’яка зима була сприятлива для зимівлі шкідника в грунті (Рад. Укр., 5.IV 1946, 1);

// Потрібний, необхідний для чого-небудь; належний.

[Мічурін:] Я штучно і тактовно підставив природі сприятливі умови для створення нового сорту (Довж., І, 1958, 466);

У польовому таборі створені сприятливі умови для відпочинку після дня напруженої роботи (Колг. Укр., 8, 1956, 10);

// Зручний для чого-небудь.

— Ти хто така? І де твій документ? — Спитав грачиху грак в сприятливий момент (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 162);

На жаль, Венера дуже рідко перебуває у сприятливому для спостережень її темного боку положенні (Наука.., 5, 1966, 22);

// У якому виражається прихильність, шанобливе ставлення, повага до кого-небудь.

Ганна помовчала, вдумуючись в ці слова, і мовчання це, як і раніше, здалося Малахову дуже сприятливим і доброзичливим (Собко, Справа.., 1959, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприятливий — (який є найвідповідніший для даних обставин) пригожий, зручний, слушний. Словник синонімів Полюги
  2. сприятливий — сприя́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сприятливий — (- умови) підхожий, вигідний; (час) СЛУШНИЙ, відповідний, зручний. Словник синонімів Караванського
  4. сприятливий — [сприейатлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. сприятливий — -а, -е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. || Потрібний, необхідний для чого-небудь; належний. || Зручний для чого-небудь. || У якому виражається прихильність, шанобливе ставлення, повага до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сприятливий — СПРИЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який позитивно впливає на що-небудь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. [Кіра:] Літак готовий, погода сприятлива. Кращих умов і не видумаєш... (В. Словник української мови у 20 томах
  7. сприятливий — СПРИЯ́ТЛИВИЙ (найбільш вигідний кому-небудь за даних обставин), СЛУ́ШНИЙ, ЗРУ́ЧНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. — Ти хто така? І де твій документ? — спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко); Гряде пора і слушний час!... Словник синонімів української мови
  8. сприятливий — Сприя́тливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)