спросний
СПРО́СНИЙ, а, е, заст.
Розпусний, непристойний, безсоромний.
Коли Іван Пошивайло застане на спросному ділі з дяком свою жінку, то, як заклятий та лихий, може обох скаредників забити (Шевчук Валерій).
Словник української мови (СУМ-20)СПРО́СНИЙ, а, е, заст.
Розпусний, непристойний, безсоромний.
Коли Іван Пошивайло застане на спросному ділі з дяком свою жінку, то, як заклятий та лихий, може обох скаредників забити (Шевчук Валерій).
Словник української мови (СУМ-20)