спрофанований
СПРОФАНО́ВАНИЙ, а, е, книжн.
Дієпр. пас. до спрофанува́ти.
[Люцій:] Традиції замінить нова легенда, ще не збайдужіла, не спрофанована. А римські цноти нехай відродяться у християнських – вони доволі схожі між собою (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)