спускання

СПУСКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися.

Лицар-в'язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці, зробленій для спускання їжі (Леся Українка);

Підходить Люба до мене і схоплюється рукою за мотузок від санчат .. А далі ми виїхали на пагорб і почали спускатися .. Головне у спусканні – це внизу з розгону вивалитись у сніг (М. Стельмах);

Для спускання з гір невеликої кількості дерева одним конем використовували передню телігу (“підтоку”) воза (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. спускання — спуска́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спускання — -я, с. Дія за знач. спускати і спускатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спускання — СПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися. Лицар-в’язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці, зробленій для спускання їжі (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах