спустошувач
СПУСТО́ШУВАЧ, а, ч.
Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього.
Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)СПУСТО́ШУВАЧ, а, ч.
Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього.
Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)