спустошувач —
-а, ч. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спустошувач —
СПУСТО́ШУВАЧ, а, ч. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього. Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
спустошувач —
СПУСТО́ШУВАЧ, а, ч. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього. Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (Цюпа, Назустріч.., 1958, 6).
Словник української мови в 11 томах