спустошувач
СПУСТО́ШУВАЧ, а, ч. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього.
Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (Цюпа, Назустріч.., 1958, 6).
Словник української мови (СУМ-11)СПУСТО́ШУВАЧ, а, ч. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього.
Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (Цюпа, Назустріч.., 1958, 6).
Словник української мови (СУМ-11)