спустошуючий

СПУСТО́ШУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спусто́шувати.

Слова в нього [Узелкова з повісті «Жорстокість» П. Ніліна] ..служать для того, щоб приховати якісь невдачі в житті, постійну спустошуючу душу нудьгу (Талант.., 1958, 125).

Спусто́шуючий землетру́с — землетрус великої руйнівної сили.

Значення в інших словниках

1. спустошуючий — СПУСТО́ШУЮЧИЙ, а, е. Який щось спустошує. Слова в нього [Узелкова з повісті “Жорстокість” П. Ніліна] .. служать для того, щоб приховати якісь невдачі в житті, постійну спустошуючу душу нудьгу (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах