спустошуючий
СПУСТО́ШУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спусто́шувати.
Слова в нього [Узелкова з повісті «Жорстокість» П. Ніліна] ..служать для того, щоб приховати якісь невдачі в житті, постійну спустошуючу душу нудьгу (Талант.., 1958, 125).
Спусто́шуючий землетру́с — землетрус великої руйнівної сили.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спустошуючий — СПУСТО́ШУЮЧИЙ, а, е. Який щось спустошує. Слова в нього [Узелкова з повісті “Жорстокість” П. Ніліна] .. служать для того, щоб приховати якісь невдачі в житті, постійну спустошуючу душу нудьгу (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах