співвласник
СПІВВЛА́СНИК, а, ч.
Людина, що володіє чим-небудь разом із кимсь.
– Якщо ти вийдеш заміж за багатого чоловіка, то він стане не тільки співвласником фірми на твоїй частині спадщини, а внесе і свій капітал... (Ф. Бурлака);
Членами сімейної общини у слов'ян могли стати і не родичі, тобто всі ті, які працювали на землі, ставали її співвласниками (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)