співвласник —
[сп'іўвласниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
співвласник —
-а, ч. Людина, що володіє чим-небудь разом із кимсь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
співвласник —
СПІВВЛА́СНИК, а, ч. Людина, що володіє чим-небудь разом із кимсь. – Якщо ти вийдеш заміж за багатого чоловіка, то він стане не тільки співвласником фірми на твоїй частині спадщини, а внесе і свій капітал... (Ф.
Словник української мови у 20 томах
співвласник —
СПІВВЛА́СНИК, а, ч. Людина, що володіє чим-небудь разом із кимсь. — Якщо ти вийдеш заміж за багатого чоловіка, то він стане не тільки співвласником фірми на твоїй частині спадщини, а внесе і свій капітал… (Бурл.
Словник української мови в 11 томах
співвласник —
рос. совладелец власник частини майна, цінностей, друга частина яких належить іншим власникам.
Eкономічна енциклопедія