співволодіння СПІВВОЛОДІ́ННЯ, я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках співволодіння — співволоді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови співволодіння — -я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови співволодіння — СПІВВОЛОДІ́ННЯ, я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь. Словник української мови в 11 томах