співволодіння

співволоді́ння

-я, с., книжн.

Спільне з ким-небудь володіння чимсь.

Значення в інших словниках

1. співволодіння — співволоді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. співволодіння — СПІВВОЛОДІ́ННЯ, я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь.  Словник української мови у 20 томах
3. співволодіння — СПІВВОЛОДІ́ННЯ, я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь.  Словник української мови в 11 томах