співмешканка СПІВМЕ́ШКАНКА, и, ж. 1. Жін. до співме́шканець 1. 2. Те саме, що коха́нка. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках співмешканка — співме́шканка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови співмешканка — -и. Жін. до співмешканець. Великий тлумачний словник сучасної мови співмешканка — СПІВМЕ́ШКАНКА, и, ж. Жін. до співме́шканець. Словник української мови в 11 томах