співнаймач СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках співнаймач — співнайма́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови співнаймач — -а, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Словник української мови в 11 томах