співнаймач
СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр.
Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співнаймач — співнайма́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співнаймач — -а, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Словник української мови в 11 томах