1. Словник української мови в 11 томах

співнаймач

СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співнаймач — співнайма́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співнаймач — -а, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Словник української мови у 20 томах