співнаймач

співнайма́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співнаймач — -а, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Словник української мови у 20 томах
  3. співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Словник української мови в 11 томах