співнаймач
співнайма́ч
-а, ч., юр.
Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співнаймач — співнайма́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Словник української мови у 20 томах
- співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь. Словник української мови в 11 томах