Великий тлумачний словник сучасної мови

співнаймач

співнайма́ч

-а, ч., юр.

Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. співнаймач — співнайма́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь.  Словник української мови у 20 томах
  3. співнаймач — СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь.  Словник української мови в 11 томах