співрозмовець
СПІВРОЗМО́ВЕЦЬ, вця, ч.
Те саме, що співрозмо́вник.
Сахно впізнала його. Це був її компатріот, загадковий нічний співрозмовець... (Ю. Смолич);
Коли б Сірко був в іншій обстановці, він помітив би прихильні цяточки в очах співрозмовця (І. Сенченко).
Словник української мови (СУМ-20)