співців
СПІВЦІ́В, це́ва, це́ве.
Прикм. до співе́ць; належний співцеві.
Одно серденько між всіма Глас птащин [пташки] розпізнало, Одно серденько пісня та Співцева розрушала (М. Костомаров);
Тебе, Еврідіко, Кликала вірна співцева душа (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)