співців

співці́в

-цева, -цеве.

Прикм. до співець.

|| Належний співцеві.

Значення в інших словниках

1. співців — співці́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. співців — СПІВЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до співе́ць; належний співцеві. Одно серденько між всіма Глас птащин [пташки] розпізнало, Одно серденько пісня та Співцева розрушала (М. Костомаров); Тебе, Еврідіко, Кликала вірна співцева душа (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
3. співців — СПІВЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до співе́ць; належний співцеві. Одно серденько між всіма Глас птащин [пташки] розпізнало, Одно серденько пісня та Співцева розрушала (Кост., І, 1967, 60); Тебе, Еврідіко, Кликала вірна співцева душа (Зеров, Вибр., 1966, 220).  Словник української мови в 11 томах