співців
СПІВЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до співе́ць; належний співцеві.
Одно серденько між всіма Глас птащин [пташки] розпізнало, Одно серденько пісня та Співцева розрушала (Кост., І, 1967, 60);
Тебе, Еврідіко, Кликала вірна співцева душа (Зеров, Вибр., 1966, 220).
Словник української мови (СУМ-11)