співчування
СПІВЧУВА́ННЯ, я, с. Те саме, що співчуття́.
Так от який він, Юрчик… Так от чого були варті усі його співчування й обіцянки (Хотк., II, 1966, 269);
Часто він думав, що лікарі.. набули звичку співчувати хворим, і тому хто знає, щире це співчування чи добре засвоєна звичка? (Тют., Вир, 1964, 200);
На тих, хто хлипав голосно, Іван Бриль грізно гримав — за малодушне співчування.. дезорганізаторові пролетарської єдності (Смолич, Мир.., 1958, 16).
Словник української мови (СУМ-11)