співхазяїн
СПІВХАЗЯ́ЇН, а, ч., заст. Той, хто є хазяїном кого-, чого-небудь разом із кимсь.
Тужна розмова з погоничем труїла його свідомість. Він, Ремо, співхазяїн (Досв., Гюлле, 1961, 107).
Словник української мови (СУМ-11)СПІВХАЗЯ́ЇН, а, ч., заст. Той, хто є хазяїном кого-, чого-небудь разом із кимсь.
Тужна розмова з погоничем труїла його свідомість. Він, Ремо, співхазяїн (Досв., Гюлле, 1961, 107).
Словник української мови (СУМ-11)