співхазяїн

співхазя́їн

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. співхазяїн — -а, ч., заст. Той, хто є хазяїном кого-, чого-небудь разом із кимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. співхазяїн — Сугосподар, сувласник, див. хазяїн  Словник чужослів Павло Штепа
3. співхазяїн — СПІВХАЗЯ́ЇН, а, ч., заст. Той, хто є хазяїном кого-, чого-небудь разом із кимсь. Тужна розмова з погоничем труїла його свідомість. Він, Ремо, співхазяїн (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. співхазяїн — СПІВХАЗЯ́ЇН, а, ч., заст. Той, хто є хазяїном кого-, чого-небудь разом із кимсь. Тужна розмова з погоничем труїла його свідомість. Він, Ремо, співхазяїн (Досв., Гюлле, 1961, 107).  Словник української мови в 11 томах