співчутливо

СПІВЧУТЛИ́ВО.

Присл. до співчутли́вий.

Семен глянув на порожній Фільчин рукав, співчутливо сказав: – Важко тобі тепер (А. Шиян);

Завзято копала [Леся] ями і не помітила, як долоні взялися пухирями .. – Боляче? – співчутливо спитала Майя (А. Хижняк);

Цілу ніч кричала дитина, місця собі не знаходила .. От чому зібрались казахи й співчутливо зітхають (О. Донченко);

Уляна довго зосереджено і співчутливо дивилася в зблідле обличчя своєї подруги (Л. Смілянський);

Федір Петрович співчутливо похитав головою: – Доспівався ти, Йване, видно, до ручки (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. співчутливо — співчутли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. співчутливо — Присл. до співчутливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співчутливо — СПІВЧУТЛИ́ВО. Присл. до співчутли́вий. Семен глянув на порожній Фільчин рукав, співчутливо сказав: — Важко тобі тепер (Шиян, Баланда, 1957, 104); Завзято копала [Леся] ями і не помітила, як долоні взялися пухирями.. — Боляче?...  Словник української мови в 11 томах