співчутливість
СПІВЧУТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. співчутли́вий.
[Спартак:] Свою ти справу робиш непогано, Поранені тебе не раз хвалили За догляд, за співчутливість... (Л. Дмитерко);
Дитячі стосунки з тваринами – це ціла школа людяності, співчутливості (з наук. літ.);
Мстислав закінчив читати, торкнувся вуса і глянув на Дмитрія. В цьому погляді вловив Дмитрій співчутливість і рішучість (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)