співчутливість

СПІВЧУТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. співчутли́вий.

[Спартак:] Свою ти справу робиш непогано, Поранені тебе не раз хвалили За догляд, за співчутливість... (Л. Дмитерко);

Дитячі стосунки з тваринами – це ціла школа людяності, співчутливості (з наук. літ.);

Мстислав закінчив читати, торкнувся вуса і глянув на Дмитрія. В цьому погляді вловив Дмитрій співчутливість і рішучість (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співчутливість — співчутли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. співчутливість — [сп'іўчутлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. співчутливість — -вості, ж. Властивість за знач. співчутливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. співчутливість — СПІВЧУТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. співчутли́вий. [Спартак:] Свою ти справу робиш непогано, Поранені тебе не раз хвалили За догляд, за співчутливість… (Дмит., Драм. тв. Словник української мови в 11 томах