співчутливість
СПІВЧУТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. співчутли́вий.
[Спартак:] Свою ти справу робиш непогано, Поранені тебе не раз хвалили За догляд, за співчутливість… (Дмит., Драм. тв., 1958, 42);
Дитячі стосунки з тваринами — це ціла школа людяності, співчутливості (Хлібороб Укр., 5, 1971, 35);
Мстислав закінчив читати, торкнувся вуса і глянув на Дмитрія. В цьому погляді вловив Дмитрій співчутливість і рішучість (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 211).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співчутливість — співчутли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- співчутливість — [сп'іўчутлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- співчутливість — -вості, ж. Властивість за знач. співчутливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співчутливість — СПІВЧУТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. співчутли́вий. [Спартак:] Свою ти справу робиш непогано, Поранені тебе не раз хвалили За догляд, за співчутливість... (Л. Словник української мови у 20 томах