спідтишка
СПІДТИ́ШКА, присл., розм.
Те саме, що спідти́ха.
Спідтишка мішки рве (Номис);
Миттю кинувся [Івоніка] спідтишка в напрямі, де бачив постать (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)СПІДТИ́ШКА, присл., розм.
Те саме, що спідти́ха.
Спідтишка мішки рве (Номис);
Миттю кинувся [Івоніка] спідтишка в напрямі, де бачив постать (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)