спійманий —
спі́йманий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
спійманий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спіймати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спійманий —
впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін.
Фразеологічний словник української мови