спізніти
СПІЗНІ́ТИ, і́є, док., безос., розм.
Те саме, що сме́ркнути.
– Ну, сину, .. підемо, поки зовсім не спізніло, – каже до його батько (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)СПІЗНІ́ТИ, і́є, док., безос., розм.
Те саме, що сме́ркнути.
– Ну, сину, .. підемо, поки зовсім не спізніло, – каже до його батько (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)