Словник української мови у 20 томах

спільнослов'янський

СПІЛЬНОСЛОВ'Я́НСЬКИЙ, а, е.

Спільний для всіх слов'янських племен у минулому; який мав значення для всіх слов'янських племен, поширювався на всі слов'янські племена.

У давньоукраїнському письмі вживали слово “паздерник”. Воно утворилося від спільнослов'янського слова “паздер” – костриця, терміття, що лишається після тертя конопель чи льону (з наук.-попул. літ.);

Спільнослов'янський лексичний фонд.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. спільнослов'янський — спільнослов'я́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. спільнослов'янський — -а, -е. Спільний для всіх слов'янських племен у минулому; який мав значення для всіх слов'янських племен, поширювався на всі слов'янські племена.  Великий тлумачний словник сучасної мови