спільнота
СПІЛЬНО́ТА, и, ж., рідко.
Те саме, що спі́льність 1, 2.
– У нас збігаються смаки, колего. Чи не тому, що наші прізвища мають у собі якусь спільноту (П. Загребельний);
Поняття краси Реріх підносив до найвищого, найтоншого розуміння .. Та понад усе для творця було вболівання за братерство народів. Він знав, що без всепланетної спільноти націй і рас не може бути здійснено ідеалу краси на землі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)